Article illustration
Статті

Що потрібно знати про сертифікацію пелет

Деревообробник - портал derevoobrobnyk.com 135 readers Add to bookmark0 Remove from bookmark0

Щоб експортувати пелети чи брикети, потрібно, як правило, підтвердити відповідність продукції вимогам якості, прийнятим у ЄС.  

У 2016 році в Україні виготовили 360 тис. т деревних пелет, 170 тис. т брикетів, 1100 т тріски та 1800 тис. т дров. Якщо врахувати пелети із соломи соняшнику, а також брикети із агрокультур, то виробництво твердого біопалива в Україні сягнуло 5185 тис. т. Це – 17% технічно досяжного потенціалу, який становить 30 млн т/рік.

Ці цифри демонструють, що сектор виробництва твердого палива в Україні розвивається швидкими темпами. Загалом виробничі потужності наявних підприємств дають змогу виробляти 30 млн твердого біопалива на рік, а експерти вже відзначили зростання українського ринку споживання твердого біопалива протягом 2013–2015 рр. на 45–55% щороку.

Якщо на внутрішньому ринку споживання твердого біопалива становило у 2016 році 3 млн т, то на експорт українські підприємці відправили 2,2 млн т. І все вказує на те, що в нашої країни – великий потенціал у цій сфері, оскільки вже зараз Україна є важливим постачальником біопалива на ринок Європейського Союзу. Попит на біопаливо там буде лише зростати, оскільки країни-члени ЄС мають реалізовувати завдання із забезпечення частки відновлювальних джерел енергії у своєму енергобалансі.

Проте щоб експортувати пелети чи брикети, потрібно, як правило, підтвердити відповідність продукції вимогам якості, прийнятим у ЄС. Цікаво, що при цьому у Європі немає єдиного європейського стандарту щодо пелет чи брикетів – в різних країнах вони значно відрізняються один від одного, тому потенційні покупці можуть вимагати різні підтвердні документи. Не прийнятий державний стандарт і в Україні. Так само є різні добровільні сертифікаційні схеми щодо біопалива. Із схемами сертифікації DINplus та FSC українські підприємці мали змогу ознайомитися на семінарі «Менеджмент якості у виробництві твердих біопалив/деревних пелет», який організували 2 листопада 2017 р. DIN CERTCO та ГО Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», що співпрацюють в межах проектів SecureChain (фінансований з програми Horizon 2020) та Secvalchain (за підтримки Шведського Інституту SI), та Німецько-українська промислово-торговельна палата.

Схема сертифікації DIN

Якщо про схему сертифікації FSC, яка сертифікує лісоуправління та ланцюжок поставок від виробника до споживача, ми вже неодноразово писали, то схема сертифікації пелет та брикет DINplus українцям не дуже відома. Ситуацію спробували поліпшити Маркус Блахнік, менеджер розвитку продуктів DIN CERTCO, та Марко Пагельс, менеджер розвитку бізнесу DIN CERTCO.

Отож, компанія DIN CERTCO вже більше 40 років здійснює сертифікацію продукції, послуг, підприємств, осіб та систем. «Ми документуємо безпеку та якість нових, а також сертифікованих продуктів, осіб, послуг та систем, спираючись на стандарти DIN, DIN EN та DIN EN ISO, – розповідає Марко Пагельс. – Відповідно, акредитовані ми як сертифікаційний орган і в роботі керуємося об’єктивністю, вимірюваністю і повторюваністю. Перевірками займаються компетентні інспектори, а тестуванням продукції – наші випробувальні лабораторії».

Сертифікація DIN по суті містить ті самі складові, що й будь-яка інша система сертифікації: тестування, інспектування, оцінка відповідності, спостереження, оновлення. В процесі сертифікації здійснюють такі кроки: контроль заводського контролю виробництва виробника, тестування продукції випробувальною лабораторією, визнаною DIN CERTCO, оцінка відповідності всіх представлених документів, видання свідоцтва та надання права на використання сертифікаційного знаку з реєстраційним номером, регулярні спостереження, під якими мається на увазі регулярна перевірка продукції та/або фабрики.

Марко Пагельс також зазначає, що на підприємстві обов’язково має бути менеджер з управління якістю, який перевірятиме всі документи на відповідність стандартам якості. Сама система управління якості (рис. 1) аналогічна іншим схемам сертифікації, адже всі вони використовують аналогічну методику. Її основоположні принципи – плануй, зроби, дій, перевір (рис. 2).

«Вживайте заходів для постійного вдосконалення процесів. Щороку ставте нові цілі та реагуйте на виниклі проблеми, – дає настанови Марко Пагельс. – Найважливіше - правильно визначити індикатори системи управління якості, які мають охоплювати всю структуру підприємства. Постійне покращення системи управління якістю необхідне для того, щоб в підсумку ваш клієнт був задоволений. 40% наших клієнтів зазначили, що системи управління якістю допомагають залучити більше клієнтів» (рис. 3).

Сертифікування пелет і брикетів

Стартувала сертифікація пелет DINplus у 2002 році і відтоді ставала все вагомішою (рис. 4 ). У 2017 році найбільше пелет за схемою DINplus сертифіковано у Франції, відтак у Німеччині, де сертифікація DINplus посідала міцні позиції. На третьому місці, як не дивно, Польща, за нею – Бельгія та Італія (рис. 5).

Переглянули чинні і затвердили нові стандарти сертифікації DINplus у 2014–2015 рр. Отож, яким вимогам мають зараз відповідати пелети та підприємство, щоб отримати цей сертифікат?

Вимоги до сировинних матеріалів такі: на підприємстві повинні регулярно візуально обстежувати сировину під час навантаження на предмет домішок чи пошкодження, мати список перевірених постачальників, письмове підтвердження від постачальників, що сировина є необробленою деревиною. За схемою сертифікації DINplus дозволяється використовувати для виробництва пелет стовбурову деревину без кори та відходи не обробленої хімічно деревини. Зберігати сировину потрібно на ізольованій поверхні, а площі для різних видів сировинних матеріалів мусять бути розмежовані. Якщо ж пелети зберігають надворі, то для них має бути встановлене спеціальне накриття і утримувати їх таким чином можна протягом короткого періоду, причому для різної продукції мають бути окремі площі для зберігання. Це робиться для того, щоб уникнути змішування продукції різної якості та вологості в пакунках.

Як розповів Маркус Блахнік, перед наданням сертифіката пелети випробовують. Так, за допомогою різних приладів спеціалісти DIN CERTCO вимірюють наявність домішок, вміст вологи, механічну стійкість, масу пелет кожні 8 годин, довжину (від 3,5 до 40 мм ) тощо.

«Вплив об’ємної маси пелет може призвести до зниження температури згоряння в камері або, навпаки, її підвищення, утворенню шлаку, а невідповідність довжини – до проблем із подаванням пелет, оскільки системи подавання можуть блокуватися, – пояснює необхідність різноманітних тестів Маркус Блахнік. – Фактори дрібного матеріалу впливають на вищі викиди, блокують системи подавання, спричиняють пил під час доставки чи відкривання пакунка».

Експерти компанії вимагають, щоб здійснювати скринінг перед завантаженням та пакуванням для зменшення дрібного матеріалу ≤ 0,5% на малий пакунок або ≤ 1% на великий пакунок.

Завеликий вміст вологи у пелетах може підвищувати температуру згоряння, а механічну стійкість пелет важливо перевірити тому, щоб визначити, чи не пошкодяться вони під час транспортування.

Маркус Блахнік наголошує, що з кожної партії варто залишати на підприємстві взірці масою 1,5 кг, які мають зберігатися протягом 9 місяців, щоб у випадку скарг від клієнтів мати аргументи для захисту. І загалом потрібно фіксувати, як ви реагуєте на скарги клієнтів та як ви їх задовольняєте. Також при розгляді скарг мають бути встановлені часові межі.

Окрема історія – персонал. Він має завершити навчання з контролю якості та знати, що робити у випадку невідповідностей, виявлених у продукції, як контролювати якість та реагувати на скарги покупців.

Але це ще не все – для забезпечення якості транспортування та зберігання деревних пелет відповідно до E DIN EN ISO 20023 персонал потрібно навчити, як можна регулювати час доставки, як готувати приміщення для зберігання пелет, як захистити їх від шкідливих впливів при завантаженні тощо. Також важливо дотримуватися адекватних умов зберігання пелет, сортувати їх за якістю та регулярно очищувати сита. При навантаженні необхідний скринінг та регулярний контроль сит, треба стежити за температурою пелет (максимальна 40˚С), відбирати контрольні взірці.

Вимоги до транспортних засобів: контроль їх стану та документації, прибирання, захист від вологості, калібрована система зважування і принтер, альтернативне переважування з каліброваною шкалою. Також мають бути аспірація для уникнення надмірного тиску у відділенні зберігання та шланги вприскування довжиною 30 м. А ще потрібно перевіряти кожну партію пелет і водія за контрольним списком.

Крім пелет, за схемою DIN Geprüft можна сертифікувати й брикети відповідно до стандарту EN 1860. При цьому перевіряють щільність, розмір фракції, вміст фіксованого вуглецю, зольність та загальну вологість, підтвердження маркування упаковки продукції.

Виглядає на те, що сертифікувати брикети значно простіше ніж пелети: можна надіслати взірці в лабораторію, яка розміщена в Австрії, і на підставі її висновків видадуть сертифікат. Тобто така перевірка, як для пелет на виробництві не потрібна.

Що ж до виробників пелет, то аби процес сертифікації завершився для них максимально безболісно, варто звернутися до сертифікаційного органу, де видають список основних вимог стосовно умов зберігання пелет і калібрування обладнання, а також перевірки самих пелет. Вимоги щодо персоналу виконати простіше. І от коли підприємство пристосується до цих вимог, тоді можна подавати офіційну заявку, у відповідь на яку приїде перевірка і на основі її висновків буде видано сертифікат терміном на 5 років. Обійдеться сертифікація приблизно у €5 тис.

Чи на часі сертифікація пелет для українських виробників?

Деякі з присутніх на заході підприємців розповіли, що вже стикалися із тим, що закордонні партнери вимагали сертифікат, який би підтверджував якість пелет, і зараз вони мають намір сертифікувати власну продукцію.

Олександр Смірнов, керівник відділу сертифікації MNC Group LLC, прокоментував це так: «Для компаній, які виробляють пелети на експорт, – критично мати сертифікат, оскільки споживачі у ЄС дуже налаштовані на дотримання екологічних норм. Для українських покупців сертифікація не має значення, оскільки купівельна спроможність наших співгромадян низька. Проте державним компаніям, які здійснюють закупівлі через тендер, як правило, потрібні підтвердні документи чи сертифікати про якість».

Однак попит на пелети у ЄС настільки високий, що їх готові купувати, за твердженнями українських експортерів, навіть без сертифіката. Як розповів один із учасників семінару, запитів на сертифіковані пелети із Європи надходить приблизно 10%. Запитів на дотримання ENplus чи DINplus – дуже мало. Основна маса запитів - на пелету, яка відповідає цим стандартам і уточнення, який стандарт ви використовуєте. Все залежить від того, звідки клієнт. Німеччина і сусіди, як правило, вимагають DIN, у інших країнах Західної Європи можуть вимагати сертифікати ENplus, але оскільки у Європі зараз великий попит на пелети, то годяться будь-які документи, які підтверджуватимуть їхню якість.

Вікторія Ваврисевич, менеджер ЗЕД ТОВ «Цунамі», розповіла про досвід експорту пелет: «Коли ми у 2007 році вийшли із дубовими пелетами на ринок, ніхто не зважав, особливо якщо це була якісна продукція, на наявність DINplus чи якогось іншого сертифіката. Наші ринки збуту для гранул 8 мм – це здебільшого Данія і північ Німеччини. За весь період нашої діяльності не було випадку, щоб клієнт сказав, що не візьме пелети, бо немає DINplus, але, з іншого боку, кожен клієнт щороку цікавиться ланцюжком постачання FSC. Якість завжди у нас була на найвищому рівні, тому, наприклад, дубові пелети беруть у нас навіть без інших сертифікатів. Про це свідчить й те, що в нас нема сезонності - що влітку, що взимку ми виготовляємо однакову кількість пелет. З наступного року плануємо виробляти паливні гранули із сосни чи хвойних порід. І тут ситуація трохи інша – будемо виготовляти тільки 6-міліметрові і орієнтуватися на Австрію й Італію, тому саме цю лінію плануємо сертифікувати. Без сертифіката навіть не намагатимемося виходити на ці ринки».

Сергій Розвод, директор ТОВ «Леггалліс», відзначив ще таку тенденцію: «Деякі підприємства хочуть сертифікуватися, не беручи до уваги економічної доцільності і не враховуючи, як окупиться ця інвестиція. Часто сертифікація робиться для якогось конкретного клієнта, а коли він зникає, немає потреби і в сертифікації».

Фінансово недоцільно, на думку закордонних експертів, сертифікуватися, якщо підприємство – маленьке (обсяг виробництва - до 600 т пелет на рік). З ними згідні й українські виробники.

За словами Сергія Розвода, зараз активно почали сертифікувати продукцію в країнах Азії, зокрема в Китаї. В ОАЕ теж на державному рівні прийняли рішення імпортувати тільки сертифіковану продукцію. Отож, у подальшому сертифікація тільки набиратиме обертів, оскільки активізувалася IKEA, яка вимагає, щоб її постачальники були сертифіковані. Українська холдингова лісопиляльна компанія теж декларує, що закуповуватиме лише сертифіковану деревину. Цьогоріч, за словами аудитора, почали звертати увагу і на упаковку, тому її сертифікація теж на часі.

Проте сертифікат – не панацея. Як зауважують українські виробники, поки що сертифікація пелет – це швидше іміджевий захід, аніж перепустка на закордонні ринки. Спочатку доводиться шукати покупця, а тоді вже думати про сертифікат, а не навпаки.

Проте якщо розглядати вже відому в Україні схему сертифікації FSC, то спочатку вона теж багатьом видавалася недоцільною, а зараз сертифіковано вже 3 750 048 га лісів і видано 77 сертифікатів, тому цілком можливо, що й сертифікація пелет і брикетів незабаром стане must-have.

Оксана ОПРИСК