Article illustration
Статті

Від ідеї до нового стартапу: як виховати підприємця для лісового сектору

Деревообробник - портал derevoobrobnyk.com 251 readers Add to bookmark0 Remove from bookmark0

Лісовий сектор є ключовим для всіх областей, де висока лісистість. А якщо є потреба обробляти деревину, то потрібні й спеціалісти, які зможуть виконувати таку роботу.

Проте коли після цих слів ви уявляєте собі робітника за верстатом, то глибоко помиляєтеся. Галузі потрібні люди нової формації, які зможуть підняти її на якісно новий рівень, – від ідеї до підприємства під ключ. І готувати таких спеціалістів має намір НЛТУ України, пропонуючи абсолютно нову спеціальність – інноваційні стартапи деревообробної та меблевої галузі, про що нам розповів доктор технічних наук, завідувач кафедри технології виробів із деревини Орест Кійко.

– Оресте Антоновичу, що за зміни відбулися в підготовці молодих спеціалістів для деревообробної галузі у найстарішому профільному ВНЗі України?

– З нового року ми запропонували 4 нових спеціалізації в межах такої нашої спеціальності, як деревообробні і меблеві технології. Адже, як вам відомо, у 2015–2016 рр. хтось у Києві вирішив, що спеціальність технологія деревообробки – не потрібна, тобто мораторій на експорт круглого лісу необхідний, а люди, які б працювали у цьому секторі, – ні. Але після року боротьби нам вдалося її повернути і навіть більше – в межах цієї спеціальності ми пропонуємо 4 спеціалізації – «Технології деревообробки», «Технологія меблів і виробів із деревини», «Технологія екологобезпечних дерев’яних конструкцій та будівель» і четверту – «Інноваційні стартапи деревообробної і меблевої галузі».

– Якщо із першими трьома вже із назви зрозуміло, що саме вивчатимуть студенти, то що мається на увазі під інноваційними стартапами?

– Ви знаєте, така реакція у всіх, хто вперше чує цю назву. За цією спеціалізацію ми плануємо підготувати працівника, який би був спроможний заробити собі на гідне життя і дати нові робочі місця завдяки створенню малого підприємства, випускаючи при цьому інноваційну продукцію у деревообробній та меблевій промисловості.

На ідею відкриття такої спеціалізації нас наштовхнула думка, що підприємств лісового сектору в Україні – катастрофічно мало. До прикладу в Італії у деревообробній та меблевій промисловостях працює 67500 підприємств, а в Україні – менше ніж 5000. У нашого сусіда, у Польщі працює біля тридцяти тисяч тільки меблевих підприємств. А сектор – ключовий, принаймні для Львівської області, для Західного регіону України. Якщо це актуально для країни, то потрібно готувати таких спеціалістів, адже деревообробна промисловість має великі перспективи. А для того, щоб підготувати таких спеціалістів, у нас є багато кваліфікованих кадрів, які стажувалися за кордоном та володіють міждисциплінарними знаннями, що дуже цінується у сучасному світі.

У чому полягає різниця між тими абітурієнтами, які йдуть в ІТ, та тими, які вступають на деревообробні і меблеві технології? Основна причина – це капіталізація навчання абітурієнта. Якщо він знає, що середня заробітна плата у Львові в галузі ІТ $1,5–2 тис., то нічого дивного, що всі ІТ-спеціальності переповнені. Але не всі зможуть бути програмістами навіть при великому бажанні. Це складна професія. Окрім того, такий високий попит на ІТ-спеціальності спровокований тим, що між заробітною платою таких спеціалістів та решти – прірва. Що більше розвиватимуться і підтягуватимуться за заробітною платою інші галузі, то швидше та прірва ставатиме меншою.

Керуючись власне логікою капіталізації навчання, ми й придумали таку спеціалізацію. Нам видавалося, що коли ми приходимо до старшокласника і обіцяємо навчити його, яким чином виробляти інноваційний продукт у галузі, в якій працювали його діди і прадіди, і гарантуємо йому, що, навіть не отримуючи мільйони і мільярди, він зможе заробити на своє життя і на ще 10 осіб, які працюватимуть на нього, то така пропозиція його зацікавить. Ставимо перед собою завдання виховати абсолютно іншу молодь, вільну від патерналістичного мислення, яка не сподівається на державну допомогу, а, покладаючись на власні сили і знання, зможе знайти своє місце у житті.

– Така спеціалізація передбачає підприємницьку жилку. Не у всіх вона є…

– Якщо уявити всі накопичені знання у вигляді драбини, то технологічні знання дають людині змогу працювати робітником. Що вище вона підіймається по цій умовній драбині і накопичує більше знань, то вищу посаду зможе посісти. За нашими підрахунками, потрібно 60–70% технологічних знань і 30% – менеджерських, щоб змогти організувати своє підприємство у лісовому секторі, що передбачено в межах спеціалізації інноваційні стартапи. Якщо наш умовний випускник має на меті керувати деревообробною чи меблевою корпорацією, у якій працюють 500 осіб, то йому потрібно 10% технологічних знань, а 90% – менеджерських.

Хто створив Softservе? Програміст. Хто створюватиме піцерію? Кухар. Хто створюватиме стартап з інноваційних видів деревообробної і меблевої продукції? Технолог, який не боїться це зробити!

У навчальному плані передбачено, крім технічних, багато інших дисциплін, які виховуватимуть підприємницький дух, відповідальність і менеджерське вміння. Дисципліни будуть пов’язані і з дизайном, і з інвестиційною привабливістю, обліком і оподаткуванням, інноваційністю створюваного продукту.

Так, нова дисципліна «Дизайн мислення» дає змогу методологічно пробувати знайти можливості, як створити інноваційний продукт. У нас часто трапляється, що зробили меблі і виставили в магазин, а ну ж хтось купить. А продукт, тим більше інноваційний, потрібно створювати, коли знаєш, що потрібно на ринку, є чітке уявлення, яким він буде, і що потрібно споживачу.

У процесі нашої співпраці із Університетом Прикладних Наук м. Берн зі Швейцарії ми започаткували проведення так-званого спеціального тижня. Протягом цього тижня 6 груп із студентів, кожна з яких складається із 4 швейцарців і 2 українців, попередньо протягом року вивчивши особливості деревообробної і меблевої промисловості України і Швейцарії, порівнюють їх, визначають відмінності і переваги, історичні традиції, особливості ведення економіки, відвідують разом 3–4 підприємства, де дізнаються їхні бізнес-історії та особливості, а потім, працюючи в групах, студенти мають запропонувати власнику бізнес-ідею щодо удосконалення. Протягом цього спеціального тижня ми стараємося показати студентам, що таке інноваційний продукт та інноваційне мислення, як вийти із зони комфорту і перестати робити стандартні речі. І наприкінці цього тижня 6 груп студентів презентують журі, до складу якого включені не тільки викладачі, а й відомі креативні підприємці, власні стартапи, бізнес-ідеї, міні-бізнес-плани із обгрунтуванням.

Логіка проста – спочатку студентів потрібно навчити академічних речей: які властивості деревини, що і як можна із неї зробити, а далі на старших курсах слід вміти від тих догм відмовитися і на основі здобутих знань створити щось нове. Це бізнес-ідеї, які мали б працювати.

Ми плануємо створювати багато і закордонних, і українських проектів. Але якщо людина знає, як виготовляти меблевий виріб (і цьому ми теж вчимо), це ще не означає, що буде стартап. Спочатку студенту потрібно пояснити, що таке інноваційний продукт і як його створити. Для того, щоб ідея стала бізнес-моделлю, потрібно добре все прорахувати. Наприклад, близько трьох років тому з’явилаася ідея вирощувати на відходах кави гриби. Але це ідея, а не стартап. Для її втілення потрібно порахувати кількість кав’ярень у Львові, чи здатні вони будуть віддавати відходи. Якщо вони зможуть це робити, то скільки коштуватимуть ці відходи і яким чином їх збирати. Ну і, нарешті, де і як вирощувати ці гриби, чи є попит на них у Львові, чи їх десь потрібно буде везти. А найголовніше – чи забезпечать ці всі заходи прибуток?

Знаєте, як кажуть: є два чоловіки, один із яких майже врятував меблеву галузь, а другий – майже її знищив. Перший – це Білл Гейтс, який розробив Microsoft Office, що значно спростило розрахунок матеріалів, а другий – той, хто придумав конфірмат. Тепер навіть учень сьомого класу може взяти конфірмат і чотири плити і зробити меблі.

На моє переконання, наш випускник через п’ять років мав би сказати, для прикладу, що прямокутні кухні на конфірматах – це позавчорашній день, бо мене навчили чогось іншого.

– Часом буває, що студент чудово показує себе під час навчання, але коли йде у доросле життя, не може себе у ньому знайти. Як спеціалізація інноваційні стартапи, що покликана виховувати по суті майбутніх підприємців, готуватиме студентів до дорослого життя?

– Наш досвід міжнародної співпраці підказує нам відповідь на це запитання. Вже згадані наші партнери із університету Берна, що у Швейцарії, неодноразово підкреслюють важливість так званих soft skills. Тобто важливо навчити не тільки технічним речам, таким, як питомий тиск пресування плити, температура пресування, витримка клею тощо, а й вмінню спілкуватися із людьми, працювати у команді, спілкуватися іноземною мовою, працювати з слабшими і старшими, жінками і чоловіками, людьми різних рас.

Під час того спеціального тижня, про який я вже розповідав, швейцарці сформували змішані групи із швейцарських і українських студентів, не зважаючи на побажання українців, з ким би їм було комфортно працювати. Причина була дуже простою: студенти мають навчитися працювати у команді, подобаються їм люди, з якими вони працюють чи ні, адже на виробництві ніхто не буде створювати команду спеціально під когось. Окрім того, всі шестеро членів команди мали придумати свою ідею. І тут важливий момент – студенти набували вміння поступитися своїми напрацюваннями, якщо чиясь ідея була кращою, для того, щоб загалом група виграла й її ідею визнали найкращою серед 6 груп. Ці всі комунікаційні навички не менш важливі, ніж технологічні речі.

У світі найцінніші ті спеціалісти, які володіють міждисциплінарними знаннями на стику двох галузей. Щоб досягти успіху у житті, має бути цікавинка, творчий підхід і трохи більше відповідальності, ніж звикли українці, щоб довести ідею до кінця, – саме це дає змогу конкурувати на ринку. І цьому ми вчитимемо наших студентів.

Оксана ОПРИСК

Цей матеріал є інтелектуальною власністю газети "Деревообробник". Його використання (повне або часткове) з метою розміщення у інших інформаційних ресурсах можливе тільки з письмового дозволу редакції та за умови розміщення посилання на газету "Деревообробник" (у випадку інтернет-ресурсів - гіперпосилання на сайт газети)