Article illustration
Статті

Пластова технологія – нова ера віконного виробництва

Деревообробник - портал derevoobrobnyk.com 1075 readers Add to bookmark0 Remove from bookmark0

У сучасному світі технології розвиваються з космічною швидкістю. Щоправда, деякі з них уже настільки продумані, що здається уже нема що вдосконалювати, а якщо і є, то для цього потрібна тривала роботи багатьох науковців і дослідників. Наприклад, як суттєво поліпшити процес виготовлення дерев’яного вікна з клеєного бруса? З’ясувалося, що вдосконалювати є що, а автором цих інновацій став не науковець, а пересічний український інженер-електронік Роман Кравець.

Одразу постає запитання: «І що ж таке він зумів придумати?». Відповісти на нього можна фразою класика – «Усе геніальне – просте». І справді, рішення, що його запропонував наш співвітчизник, просте причому настільки, що, здається його неможливо було не помітити, але незаперечний факт – його не зауважили. Мабуть, генії народжуються для того, щоб помічати речі, над якими інші не замислюються.

Винахідник нової технології виробництва дерев’яних вікон із клеєного бруса родом з містечка Дрогобич, що на Львівщині. Тут минуло його дитинство і шкільні роки. Закінчивши школу, він вступив до Львівського політехнічного інституту (тепер – Національний університет «Львівська політехніка»), де опановував фах інженера-електроніка. Навчання цій спеціальності було непростим, та юний Роман наполегливо засвоював усі тонкощі обраної професії, а під час літніх канікул працював у студентських будівельних загонах. На зароблені на цих роботах кошти він разом із друзями придбав автомобіль. Надалі доля завела його у бізнес.

Нині Роман Андрійович з усмішкою згадує нелегке бізнесове життя 1990-х. Тоді були як великі успіхи, так і серйозні фіаско. Змінювалися сфери діяльності, народжувалося безліч бізнес-ідеї, з’являлися нові партнери, посилювалася конкурентна боротьба, виникали форс-мажори… Годі перелічити усе, що було в ті буремні часи. «Сьогодні ти на коні, завтра – під ним, а післязавтра – знову на коні», – так описує ті часи п. Роман.

«Із деревообробкою, якою я почав займатися на початку 2000-х, також не усе було «гладко». Кілька разів я полишав це заняття, гадаючи, що більше до нього не повернуся. Проте щось манило мене до деревини – і цей потяг був сильнішим від усіх інших. Важко сказати, з чим це пов’язано, та зараз напевно можу сказати: тоді я дійшов висновку, що будь-який бізнес раніше чи пізніше завершиться, а деревина та вироби з неї завжди будуть потрібні людству», – згадує початки діяльності у деревообробній галузі Роман Андрійович.

Розробник пластової технології виготовлення дерев’яних вікон Ромак Кравець

Та давайте повернемося до розробки вітчизняного умільця – пластової технології. Сучасна технологія виготовлення дерев’яних вікон передбачає склеювання ламелей у так званий віконний брус. Наступним етапом є фрезерування бруса для надання йому потрібного профілю (профілювання). Саме у профілюванні бруса, а точніше – у його відсутності полягає ноу-хау пластової технології. А як же без профілювання із бруса прямокутного перерізу отримати необхідний для вікна профіль? – запитаєте ви. З’ясувалося, що можна.

У традиційної технології виготовлення дерев’яних вікон із клеєного бруса є два суттєвих недоліки:

  • під час профілювання значна частина високоякісної масивної деревини перетворюється на стружку, тобто відходи;
  • висока вартість фрез для профілювання.

Для видалення відходів із зони різання необхідна відповідної потужності аспірація, місце для їх накопичення та зберігання (із відповідними дозволами), а після накопичення певної кількості слід шукати шляхи звільнення місця для подальших відходів. Певна річ, стружку можна спалювати у котельні підприємства, виготовляти із неї пелети або брикети тощо – усе залежить від винахідливості підприємця і його можливостей. Але беззаперечним залишається факт, що масивна деревина дає значно більші прибутки, ніж будь-яким методом перероблені з неї відходи. Отож, якщо масивна деревина краща від відходів, то потрібно максималізувати її використання і мінімізувати утворення відходів. Якщо уважно подивитися на профільований віконний брус, то можна помітити, що значна частина початкової ширини ламелей відійшла у відходи. У деяких випадках, особливо це стосується віконних стулок, у відходи може потрапляти до 40% ширини ламелі. На жаль, уникнути цих втрат у випадку профілювання бруса прямокутного перерізу неможливо. (Є технології, що дають змогу під час профілювання бруса отримувати із нього штапик, що зменшує кількість відходів, але вони передбачають використання складних інструментальних систем та оброблювальних центрів з числовим програмним керуванням. Вартість обох доволі велика.)

Пластова технологія виготовлення дерев’яних вікон

Що ж до іншого недоліку традиційної технології, то це – фрези для профілювання. Конструкція таких інструментів складна, а вимоги до експлуатації високі, адже під час роботи інструмент, знімаючи значну частину деревини, зазнає серйозних навантажень і при цьому має забезпечувати необхідну точність обробки і працювати без перезагострювання (яке також є доволі складною операцією) тривалий час. Для забезпечення усіх цих вимог виробники інструменту витрачають значні кошти на дослідження та розробку тих чи інших рішень, використовують спеціальні матеріали та складне обладнання у виробничому процесі. Тому й вартість фрез для профілювання віконного бруса є високою. Ще один нюанс: щоб виготовити вікно, одного комплекту фрез недостатньо – їх потрібно кілька. Та й не завжди для профілювання можна скористатися звичайним фрезерним верстатом з вертикальним розташуванням шпинделя.

Аналізуючи усе це, інженер-електронік Роман Кравець побачив шлях, який дає змогу суттєво зменшити кількість відходів й не потребує застосування складних інструментальних систем. Він вирішив, якщо проблема полягає у профілюванні бруса, то треба позбутися цієї операції. Сказано – зроблено. Був лише один спосіб, який давав змогу реалізувати задумане, – профілювати не брус, а ламелі перед склеюванням у брус. Геометричні параметри і конфігурація ламелі у вже профільованому брусі відомі, то чому б не профілювати ламель? Окрім того, це суттєво зменшує кількість відходів і не потребує використання спеціальних профілювальних наборів фрез.

«Профілювання ламелей не становило проблеми, а ось склеювати уже профільовані ламелі у брус було не так легко. Річ у тому, що потрібно з дуже високою точністю позиціонувати кожну ламель у пресі, інакше буде порушено профіль бруса, а це вже невиправний брак. Щоб мати змогу точного позиціонувати ламелі, я сконструював спеціальний прес. Таким чином, після профілювання на ламелі наносять клей і вкладають у потрібній послідовності з точним позиціонуванням у прес. Після пресування отримуємо брус потрібного профілю. Пластова технологія дає змогу виготовляти дерев’яні віконні конструкції в окремій рамі) у традиційній технології – рама несуча), а це уже елітарність, надійність і об’єм», – ділиться технологічними нюансами Роман Андрійович.

Встановивши перше виготовлене за пластовою технологією дерев’яне вікно, п. Роман одразу отримав замовлення на ще кілька вікон. Коли він запитав замовника, звідки той дізнався про його вікна, то у відповідь почув, що той працював штукатуром на об’єкті, де наш умілець встановив перше вікно, виготовлене за пластовою технологією. Надалі вікна почали працювали як реклама: власники розповідали знайомим, ті – своїм знайомим і так далі. Пригадує Роман Андрійович цікавий випадок в одниму із ресторанів. Віконні пройоми там були дуже великими, і ніхто із виробників не наважувався взятися за виготовлення вікон. Власник уже було втратив надію реалізувати власний задум із великими вітринними дерев’яними вікнами, аж тут хтось порадив йому п. Романа, який без вагань взявся за виконання замовлення. «Коли ми завершили монтаж рам, – пригадує наш співрозмовник, – і почали встановлювати в них склопакети, ніхто не йняв віри, що такого великого розміру склопакети стануть на місце, а вони ввійшли без жодних зазорів».

Для виготовлення вікон винахідник використовує три породи деревини: дуб; ялину і модрину. Дубову ламель він розташовує всередині приміщення (гарний декоративний ефект), ялинова – це середній шар бруса, а модринова – зовнішній (завдяки стійкості до впливу атмосферних факторів). Хоча таке комбінування не є обов’язковим для пластової технології, в якій можна застосовувати ламелі будь-яких порід деревини, наприклад, лише дубові або соснові. Усе залежить від конкретного випадку.

Технології, яка дає змогу збільшити корисний вихід високоякісної продукції і при цьому не потребує значних капіталовкладень, пророкують велике майбутнє. За твердженням Романа Кравця, виготовлене за пластовою технологією дерев’яне вікно на 30% дорожче від метало пластикового (інша фурнітура), а це вагомий аргумент.

Любомир КОВАЛЬ

Цей матеріал є інтелектуальною власністю газети "Деревообробник". Його використання (повне або часткове) з метою розміщення у інших інформаційних ресурсах можливе тільки з письмового дозволу редакції та за умови розміщення посилання на газету "Деревообробник" (у випадку інтернет-ресурсів - гіперпосилання на сайт газети)