Останнім часом у лісах України склалася надзвичайна ситуація, зумовлена всиханням соснових деревостанів на великих площах. Причиною цьому є верхівковий короїд (Ips acuminatus Gull), який належить до родини жорсткокрилих або жуків. За великої кількості шкідник здатен заселяти і цілком здорові дерева сосни.

Спочатку жук заселяє тонкі гілки, а надалі переходить на верхівкову частину стовбура, у ділянку тонкої кори, де переважно і минає його життєвий цикл. Початковою ознакою заселення дерев сосни верхівковим короїдом є так званий «гілкопад», коли під кроною дерев з’являється велика кількість зламаних тонких гілочок з наявними ходами короїдів. Побуріння хвої на верхівкових пагонах та у верхній частині крони свідчить вже про загибель дерева. Період від початку заселення до повної загибелі дерева триває 2–3 місяці. Але короїд за такий короткий термін не здатен цілком знищити дерево. У його ходах розвиваються патогенні гриби, які спричиняють цілковите закупорення сокопровідних судин та синяву деревини.

Але як так сталось, що жук розміром 2–4 мм спромігся заселити соснові ліси на значній площі? Причина криється у зміні кліматичних умов. Внаслідок підвищення температури повітря та інтенсивності опадів відбувається ослаблення соснових деревостанів. Найбільш схильними до ослаблення та заселення короїдом є штучно створені чисті соснові насадження, з яких складається більшість площі лісового фонду України. Мішані соснові насадження короїд неохоче, але також заселяє, здебільшого з боку узлісь і зрубів, з добре освітленої сторони.

У чому ж причина такого вибіркового заселення дерев сосни у чистих та мішаних насадженнях? Перш за все необхідно звернути увагу на фізіологічні особливості захисту від стовбурових шкідників, які мають в арсеналі дерева сосни. Здорове, не ослаблене дерево здатне протидіяти шкідникам за допомогою живиці. Коли відбувається заселення того чи іншого стовбурового шкідника, здорове дерево продукує більшу кількість живиці та заливає комаху у місці її поселення, тобто здорове дерево створює перепону на шляху заселення шкідниками. Натомість ослаблене дерево не може їм протидіяти. Нагадаємо: раніше повідомлялося, що площа всихання дерев становить майже 400 тис. га.

Життєздатність і стійкість дерев сосни безпосередньо залежить від наявності поживних речовин у ґрунті. У чистих соснових насадженнях підстилка погано розкладається, утворюючи кислий грубий гумус, що підвищується кислотність, дещо погіршує структуру та зменшує аерацію ґрунту. На відміну від чистих соснових насаджень у мішаних пухка підстилка сприяє кращому доступу кисню до коріння дерев. Наявність опаду листяних порід сприяє кращому розкладанню підстилки, збагачує ґрунт поживними речовинами, знижує інтенсивність розвитку трав’янистого покриву, сприяє підвищенню стійкості насаджень. Опад листяних порід під час розкладання утворює азотні, калійні та фосфорні сполуки, які необхідні деревам, покращує властивості ґрунту. Тож наявність листяних порід у складі соснових насадження сприяє покращенню життєздатності та стійкості дерев сосни.

Колись лісівники застосовували під час створення лісових культур сосни великий асортимент супутніх листяних деревних та чагарникових порід з метою покращення росту головної породи. Але наразі, на жаль, цей асортимент порід майже не використовують у лісокультурному виробництві. І так склалося, що створення переважної більшості монокультур сосни разом зі змінами клімату і спричинило всихання соснових насаджень.

На жаль, боротьба з верхівковим короїдом з використанням хімічних методів не дає належних результатів. Проводячи свій життєвий цикл під корою, короїд майже не досяжний для дії інсектицидів. Поки що єдиним способом боротьби з верхівковим короїдом є вибіркові та суцільні санітарні рубки в осередках та по периметру усихання. Але поки що всихання соснових деревостанів не вдалося зупинити. Спекотна погода цього літа лише сприяє утворенню нових осередків усихання сосни.

Але незважаючи на негаразди науковці не відступають. Лабораторія захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького у співпраці з ДСЛП «Харківлісозахист» розпочала вирощування природних ворогів верхівкового короїда, мурахожука (Thanasimus formicarius). Уже в липні цього року в лісах Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (ДП «Охтирський лісгосп» та ДП «Кролевецький лісгосп») було випущено партію личинок мурахожука в осередках усихання сосни.

А щоб у майбутньому знову не допустити всихання сосни від дії шкідників, необхідно водночас із застосуванням лісівничих та біологічних методів захисту вирощувати стійкі мішані соснові насадження.

І. О. БОБРОВ, к. с-г. н., м. н. с., ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»

Джерело: http://uriffm.org.ua/content/chomu-vsyhayut-sosnovi-lisy

Будемо вдячні, якщо оцінюватимете наші публікації

[Голосів: 0 Оцінка: 0]