Незаконні рубки, неправильне відновлення лісу, корупція і застаріле законодавство – такими є ключові проблеми українського лісового господарства. А от інформація про зменшення “зелених масивів” не відповідає дійсності.

Експерт відзначає, що в Україні дуже застаріле лісове законодавство, яке робить законними навіть найбільш катастрофічні рубки.

Незаконні рубки, неправильне відновлення лісу, корупція і застаріле законодавство – такими є ключові проблеми українського лісового господарства. А от інформація про зменшення “зелених масивів” не відповідає дійсності.

Щодо стану лісів в Україні існує багато міфів, – пояснив сайту 24 каналу експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи (УПГ) Єгор Гриник. – Наприклад, що ми втрачаємо наші ліси, що їх площа скорочується… Але це правда лише частково. Насправді, з моменту отримання незалежності площа лісів є доволі стабільною – близько 16% території країни”.

Втім, і реальних проблем у лісової галузі України дуже багато. Природоохоронець перерахував найважливіші.

Треба розуміти, що поняття “відновити дерева” – не значить відновити ліс, – розповідає Гриник. – Дійсно, лісівники кажуть про те, що відновлюють ліси. Однак насправді ліс – це не купа дерев, це складна екосистема, у якій окрім дерев існують ще тисячі різних видів живого. Дерева після рубок відновлюються, а от екосистема – ні.

В Україні більше половини лісів мають штучне походження, тобто були висаджені після вирубок. Дуже часто на місці зрубаного природного лісу, який складався з дерев багатьох видів, висаджують одновидовий ліс – так звані монокультури. Такі штучні ліси часто є нестійкими до певних зовнішніх факторів і часто гинуть.

Як приклад, експерт навів масштабні пожежі цьогоріч у Чорнобилі та Житомирські області, де якраз горіли величезні площі соснових монокультур.

“Багато де пожежі могли б бути не такими катастрофічними, якби там зростав природний ліс з різними видами дерев, які не так добре горять, – зазначає природоохоронець. – До того ж, у монокультурах перестають існувати багато видів тварин і рослин, характерних для природних лісів – так ми втрачаємо лісове біорізноманіття. На жаль, в Україні й досі поширена практика створення монокультур на місці вирубок, навіть там, де від цього можна відмовитись. Питання необхідно вирішувати на законодавчому рівні”.

На думку Гриника, серйозною проблемою також є незаконні рубки:

“Керівництво лісової галузі України часто розказує, що намагається боротися з ними. Проте під незаконними вони мають на увазі виключно рубки “без документів”, які проводять сторонні люди. При цьому реальною проблемою є незаконні рубки “з документами”, які проводяться самими лісгоспами. І такі рубки набагато масштабніші, ніж незаконні самовільні рубки. Для прикладу, це і незаконні санітарні рубки здорових лісів, і рубки з порушеннями певних природоохоронних обмежень. Нещодавно з’явився новий голова Державного агентства лісових ресурсів України (Василь Кузьович), але він, як і його попередники, закриває очі на масштабні незаконні рубки, які проводять його підопічні – лісгоспи. На жаль, лісова галузь залишається надзвичайно корумпованою. Проблема ускладнюється неналежним контролем – екоінспекція наразі дуже обмежена у повноваженнях і фінансуванні. Існують ініціативи, направлені на реформу екоінспекції, але поки вони чомусь не пріоритетні для Верховної Ради”,заявив експерт.

Фахівець також відзначає, що в Україні дуже застаріле лісове законодавство, яке робить законними навіть найбільш катастрофічні рубки. Так, у Польщі у гірських лісах Карпат суцільні рубки – велика рідкість. А в Україні вони поширені і дозволені, що має жахливі наслідки.

Ще один приклад – наше законодавство не дає конкретного механізму, як охороняти рідкісні види тварин чи рослин у лісах. У розвинених країнах створюються певні охоронні зони для таких видів, а у нас це просто ніяк не передбачено.

Таких прикладів можна наводити багато, – резюмує Єгор Гриник. – Потрібно комплексно змінювати лісове законодавство, але це титанічна робота і поки незрозуміло, чи є взагалі людські та інші ресурси це робити.

Будемо вдячні, якщо оцінюватимете наші публікації

[Голосів: 0 Оцінка: 0]

1 коментар

  1. Останнім часом в Україні стало популярно не робити а говорити. От в статті говориться про незаконні санітарні рубки. Дуже цікаво, що до сьогоднішнього дня ніхто не задумується чому ще у 80-х початку 90-х років рубок головного користування (згідно Держкомстату) було більше ніж санітарних. А Все дуже просто, на даний час в нас приймаються популістські закони, що призводять до руйнації лісових екосистем, але і до стихійних лих таких як пожари, пошкодження шкідниками та хворобами. Про це можна писати і говорити дуже багато. Наведу один приклад. Стаття 39 ЗУ «Про тваринний світ» говорить про заборону проведення санітарних рубок на період тиші. А яка різниця для тварин між санітарною, головною, прохідною чи іншими видами рубок???? А от для лісу різниця суттєва. Поясню чомо. З Квітня місяця до жовтня ці шкідники можуть утворити три покоління, що говорить про те, що при виявлення потрібно негайно реагувати. А у нас як завжди. От ми і маємо величезні втрати. А ще бюрократичний підхід до надання дозвільної документації для проведення оздоровчих заходів. І В результаті пока оздоровили то слідуюче насадження знову потрібно оздоровлювати.
    Таких питань дуже багато на прикладі повноти в санітарних правилах. Це можна назвати крахом ведення лісового господарства. Без науки ми ніколи не зможемо зробити свою націю розвинутою, а природу здоровою.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я