Щоб обладнання працювало довше

0
118

Як правило, важкі лісопиляльні деревообробні верстати й комплекси без поломок працюють весь гарантійний термін служби, із цим устаткуванням майже немає серйозних проблем, на відміну, наприклад, від обладнання легкого класу, яке експлуатують у дві-три зміни.

Але й тоді інженерно-технічним службам підприємства треба стежити за тим, щоб після закінчення строку гарантії на обладнання плановий огляд і своєчасна заміна вузлів, а також різального інструменту були регулярними, адже інакше зростає ризик раптової їх відмови.

Критерії вибору

Щоб лісопиляльні лінії та деревообробні комплекси працювали успішно, необхідно передусім оптимально підібрати технологічне устаткування, облаштувати стабільні фундаменти і несучі підлоги в цеху, якісно здійснити монтаж і юстирування пристроїв. Варто також пам’ятати, що для тривалої і безперебійної роботи обладнання необхідна професійна технічна команда для його обслуговування, своєчасні і якісні ремонт і технічне обслуговування, закупівля оригінальних запчастин для ремонту, придбання якісного різального інструменту і його експлуатація.

Як відомо, технологічне обладнання за класом поділяють на легке, середнє і важке. Клас обладнання підбирають згідно з умовами експлуатації, змінністю роботи, кваліфікацією обслуговуючого персоналу, а не лише орієнтуючись на ціну або продуктивність. Обладнання також має відповідати необхідним вимогам до продуктивності, якості продукції, яку випускає компанія, стабільності роботи, тривалості терміну експлуатації.

Звісно ж, варто уважно вивчити інструкцію з обслуговування устаткування, приписи заводу-виробника щодо ремонту й обслуговування, й лише після цього прийняти рішення: потрібне вашому підприємству це обладнання чи варто пошукати інше.

Чому так важливо ще перед купівлею обладнання ознайомитися із можливостями його ремонту? Тому, що аварійний (а він завжди є позаплановим) ремонт надовго порушує ритм роботи виробництва, постачання оригінальних запчастин для заміни деталей, що вийшли з ладу, забирає багато часу, а застосування неоригінальних або саморобних деталей може спричинити вихід з ладу сусідніх або взаємодійних механізмів устаткування, що у підсумку позначиться на якості роботи всієї лінії або комплексу, а також обсягах випуску продукції.

Деталі – всьому голова

Декілька слів про запчастини. Найчастіше отримати оригінальні, особливо імпортні, зі складу заводу-виробника або його дилера за короткий проміжок часу неможливо, а дорогі імпортні високопродуктивні лісопиляльні лінії й комплекси, встановлені на великих деревообробних підприємствах, потребують своєчасного обслуговування й заміни зношених вузлів або деталей оригінальними. Вартість останніх досить висока й, як правило, цих запчастин на складах заводів-виробників немає. Тому необхідно завчасно, до проведення планового ремонту, скласти перелік запчастин, які потребуватимуть заміни, щоб встигнути надати необхідні кошти на їхнє придбання і мати запас часу, щоб на заводі-виробнику їх встигли виготовити і вчасно доставити.

Що тут можна порадити? Зважаючи на все сказане, варто купувати запчастини й видаткові матеріали для найбільш зношуваних деталей і вузлів або одночасно із закупівлею обладнання, або укладати договори із заводами-постачальниками на довгострокове обслуговування й супровід цього устаткування. У цьому випадку виробник буде змушений тримати в себе на складах певний обсяг запчастин для скорочення термінів ремонтних робіт у замовника.

Іноді виробнику обладнання необхідно кілька місяців для виробництва необхідних деталей, запчастин і різального інструменту, наприклад, для фрезерувально-брусувальних і фрезерувально-пиляльних ліній. Різальний інструмент часто має унікальну конструкцію і виготовляють його за запатентованою технологією, тому термін постачання такого інструмента − три місяці й більше.

Якщо обладнання – вживане

Купуючи обладнання, яке вже було у вжитку, необхідно враховувати, що часто в ліній лісопиляння й інших технологічних ліній для деревообробки застаріла система керування (іноді навіть аналогова). Також варто поцікавитися в продавця, чи не втрачена документація на техніку, а також перевірити, чи не підрубані кабелі під’єднання й системи керування, про що покупця часто навіть не попереджають. Відновити працездатність подібної техніки дуже непросто, на це знадобляться солідні вкладення, які можуть бути не меншими, ніж вартість нового обладнання. Тому варто все детально оглянути й перевірити, щоб не відправляти купу непотрібного металу на лом. Дуже корисно укласти договір з постачальником вживаного обладнання з гарантійними зобов’язаннями, які, як правило, не перевищують шести місяців. Для якісного обслуговування обладнання, яке вже було в експлуатації, потрібні паспорт або дублікат паспорта заводу-виробника, у якому є перелік усіх найбільш зношуваних деталей і видаткових матеріалів. У деяких випадках досить знати найменування моделі верстата (обладнання), рік випуску, його заводський номер, які зазначені на табличці (шильді), прикріпленій до станини. Тоді налагодження й обслуговування обладнання зможе виконувати завод-виробник або авторизований дилер, у яких збереглася в заводському архіві документація на це устаткування. Купувати обладнання без паспорта не варто, оскільки надалі виникнуть проблеми із технічним обслуговуванням і ремонтом техніки.

Вживане обладнання доцільно купувати в робочому стані після того, як його ретельно оглянуть технічні фахівці, та протестувати безпосередньо на місці. Після цих перевірок обладнання мають акуратно демонтувати й разом з усіма необхідними документами доставити й змонтувати на підприємстві-замовнику. Такі операції мають виконати ті самі спеціалісти та фірма, які виконували демонтаж. Остаточно розрахуватися із продавцем обладнання варто лише після введення в експлуатацію купленого обладнання.

Плановий ремонт – це корисно

Насамперед що таке планово-попереджувальний ремонт обладнання? Це система технічних і організаційних заходів, спрямованих на підтримку й (або) відновлення експлуатаційних характеристик технологічних устаткувань і пристроїв загалом та (або) окремих одиниць устаткування, конструктивних вузлів і елементів.

Планово-попереджувальні ремонти можуть бути дуже різними. Поєднує їх те, що  регламентування ремонтних робіт, їхня періодичність, тривалість, витрати на ці роботи мають плановий характер.

Можна виділити два різновиди планових ремонтів: регламентований і за станом обладнання. Як вже зрозуміло із назви, регламентований плановий ремонт може бути за календарними періодами, за календарними періодами з корегуванням обсягу робіт, з регламентованим контролем; за режимами роботи тощо, тоді як плановий ремонт за станом обладнання враховує низку факторів, як-от припустимий рівень параметра обладнання, його корегування відповідно до плану діагностики, прогнозування стану та контроль рівня надійності, прогнозування рівня надійності тощо.

Загалом якщо розібратися, то зробити регламентований плановий ремонт  простіше, ніж ремонт за станом обладнання, оскільки при регламентованому ремонтні заходи прив’язані до календарних дат і за замовчуванням приймають факт, що устаткування працює протягом всієї зміни без зупинок. У такому випадку структура ремонтного циклу проста й зрозуміла й немає ризику фазових зрушень, а у разі організації системи ремонту за припустимими параметром-індикатором доводиться враховувати велику кількість індикаторів, специфічних для кожного класу й типу устаткування.

На підприємстві, як правило, доцільно (і так здебільшого й буває) робити щомісячні (тривалістю один день) і річні (тривалістю дві-чотири тижні) планові ремонтні заходи.

Будемо вдячні, якщо оцінюватимете наші публікації

[Голосів: 0 Оцінка: 0]