Хоча Україна далеко не світовий, і навіть не європейський лідер деревʼяного домобудівництва. Проте, ця галузь будівництва показує з року в рік позитивну динаміку. А коли настане переломний етап у цій справі, коли деревʼяне домобудування підніметься на вищий рівень у прямому й переносному сенсі? Тобто, коли почнеться багатоповерхове деревʼяне будівництво, зарубіжний досвід якого досить показовий і переконливий?

Багатоповерхове деревʼяне будівництво гальмує передусім держава

Звісно, прорив станеться, коли будівельники відважаться на такі проєкти й коли потенційні жильці перестануть сумніватися в безпечності й практичності такого житла, а переконаються в його перевагах. Такі перестороги взаємообумовлені, хоча почин тут все ж за будівельниками: буде пропозиція – буде й попит. Може, спочатку з побоюванням, але буде.

Втім, і не від будівельників залежить започаткування багатоповерхового деревʼяного домобудування, а від держави. Справа не зрушиться, поки не буде законодавчої й нормативної бази для такого почину. Нині державна підтримка такого виду будівництва навіть у сфері науково-дослідних розробок практично відсутня. Це змушує наших виробників користуватися надбаннями інших держав чи створювати спільні підприємства з провідними світовими виробниками. Зарубіжні партнери приносять у країну не лише новітні технології, а й значні інвестиційні та фінансові вливання, що поряд з їхнім віковим практичним досвідом у даній сфері, створює суттєву конкурентну перевагу на вітчизняному ринку дерев’яного домобудівництва. Будемо сподіватися, що зарубіжні партнери наших ентузіастів деревʼяного будівництва започаткують і в нас спорудження деревʼяних багатоповерхівок.

Від старшого викладача кафедри дизайну інтерʼєру й меблів Київського національного університету технологій та дизайну І. Антоненка ми довідалися, що  в Україні стримує не тільки багатоповерхове, й навіть середньоповерхове дервʼяне будівництво нормативне триповерхове обмеження щодо висотності деревʼяних будинків, яке залишилося, мабуть, ще з радянських часів, бо таким воно є й у Росії. З огляду на суттєвий прогрес у технологіях деревʼяного будівництва та в матеріалах, що їх використовують будівничі, на вдосконалення протипожежних заходів давно вже пора переглянути названі обмеження. Й ініціаторами зняття таких обмежень повинні стати будівельники.

Деревʼяні висотки бʼють рекорди

А тим часом, поки в Україні й не «чешуться» з цього приводу, в усьому іншому світі висотками з дерева пишаються їхні творці та власники. По-перше, тим, що це красиво, екологічно й трендово. По-друге, люди, які заселилися в деревʼяні висотки, переконалися в тому, що сучасні будівельні конструкції з деревини не тільки навіть міцніші залізобетону, а й набагато безпечніші в разі виникнення пожежі. Сучасні деревʼяні конструкції мають здатність не горіти: обвуглюючись, вони захищають себе від подальшого прогорання й руйнування. А от залізобетон і металеві конструкції, як це не парадоксально, під впливом вогню швидше втрачають міцність.

У всьому світі архітектори активно проєктують бізнес-центри, аеропорти, спортивні обʼєкти з використанням деревʼяних конструкцій, але справжніх висот досягають у будівництві житлових будинків. В Японії, яка імпортує ліс, половину всіх будинків будують із дерева. А номером один у світовому рейтингу деревʼяних хмарочосів став реалізований торік проект Mjøstårnet («Вежа біля озера») у норвезькому місті Брумунддаль. Будівництво цього 18-поверхового житлового комплексу висотою 85 м було розпочато 2017 року, половина квартир була куплена ще на етапі будівництва. Одним із приводів для гордості його творців є те, що будівля споруджена тільки з місцевих матеріалів, в основному це – кросламінована  деревина (масив із накладених одна на одну, проклеєних і спресованих дощок). В основі конструкції клеєний брус, який міцніший сталевих та залізобетонних елементів. У деяких джерелах стверджується, що в цьому будинку навіть ліфти – деревʼяні. А після здачі обʼєкта міжнародний Рада з питань спорудження  висотних будівель і міського середовища оголосила його найвищою деревʼяною будівлею в світі. Загальна площа «Вежі біля озера» – 11,3 тисяч квадратних метрів. Крім апартаментів, у комплексі є готель, ресторан і басейн.

А ще раніше в російському Архангельську бізнесмен Микола Сутягін почав будівництво деревʼяного будинку, який ріс у міру можливостей власника, поки не досяг рекордної висоти в 38 м. Згодом суд постановив, що будівля постала незаконно, і будинок розібрали, залишилися лише чотири поверхи.

Але в світі є й більш високі деревʼяні споруди. Наприклад, Храм Істини в Таїланді, його висота 105 м. Та ця будівля нежитлова, до того ж будівництво триває, хоча з його початку пройшло вже майже 40 років. Якщо ж продовжувати рейтинг висотних житлових будинків із деревини, то на другу позицію претендує студентський гуртожиток, який було побудовано у канадському Ванкувері. Має 18 поверхів, висота – 53 м. Але його позиція небездоганна, бо ньому є бетонні елементи.

Втім, складати рейтинг висотних житлових будинків із деревини стає справою невдячною. Попит на такі споруди такий великий, що проєкти – один грандіозніший за іншого – зʼявляються по всьому світу, як гриби після дощу. Наприклад, у тій же Японії є вкрай амбітні плани зведення  деревʼяного хмарочоса висотою 350 м! Швидше за все, по вертикалі японський проект навряд чи хто зможе перевершити. Але треба зауважити, що виключно деревʼяною ця висотка не буде: щоб захистити будівлю від частих землетрусів, будуть застосовані й сталеві конструкції. Так що формально японський хмарочос, незважаючи на всі його 70 поверхів, не можна буде назвати найвищим деревʼяним будинком. А це означає, що боротьба за лідерство буде продовжена – на благо лісопромислового комплексу тих країн, що беруть участь в цій гонці по вертикалі.

Будемо вдячні, якщо оцінюватимете наші публікації

[Голосів: 0 Оцінка: 0]

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я